Як часто ми при обговоренні тих чи інших проблем у стосунках використовуємо слово “конфлікт”? Мабуть, завжди.
Але як ми розуміємо його?
Що означає, що “між нами конфлікт”? Це якийсь конкретний злий дух, це стіна чи навпаки провалля, які вмощуються поміж людьми у стосунках і змушують грішити, а не любити?
Насправді між нами немає нічого, що змушувало би нас грішити один супроти іншого. Ці труднощі ніколи не бувають “між”, вони завжди всередині нас. Тому абстрактна фраза – у нас погані стосунки. Відверто: ти погано ставишся до мене, а я погано ставлюсь до тебе.
Стосунки, конфлікти, руйнації – це все всередині нас. Ісус говорить про це чітко:
“Те, що виходить з людини, – те осквернює людину. З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя. Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину.” (Мк. 7:20-24).
А ось як пояснює суть конфліктів апостол Яків:
Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси – з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах? Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б’єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите. Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи.
(Мк. 7:21,22).
Причина – у наших гріховних пристрастях. Бажаючи чогось сліпо я стаю ворогом кожному, хто намагається мене позбавити бажаного.
Тому фрази типу “між нами конфлікт” не допомагають нам розгледіти справжньої причини проблеми, але навпаки відводять нас від неї.
Бо не існує зовнішніх абстрактних перепон. Усі причини проблем у наших стосунках знайдемо не деінде, а в своєму ж серці.
Автор: Тетяна Трачук
